І.В. Пахомов "Політичні цінності засуджених-рецидивістів" // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Зб. наук. праць / За заг. ред. М.М.Слюсаревського. – К.: Міленіум, 2008. – Вип.7. – С.265-271.

Стаття присвячена дослідженню політичних цінностей засуджених-рецидивістів, як православних, так і невіруючих. Зроблений висновок, що ієрархія політичних цінностей (справедливість, суверенітет, свобода, демократія, рівність, гуманізм, безпека тощо) цих груп засуджених-рецидивістів значно відрізняється. У православних засуджених головними ціннісноутворюючими факторами є особистий релігійний досвід, точка зору засуджених-одновірців, а також офіційна точка зору Церкви. У невіруючих засуджених цими факторами є засоби масової інформації та особистий житєвий досвід.

Постановка проблеми
Нинішній етап розвитку українського суспільства, інституціональні зміни, вироблення й узгодження правил і процедур функціонування нового суспільно-політичного ладу вимагають адекватної системи політичних цінностей. Адже адекватність системи політичних цінностей суспільства фундаментальним потребам соціальної трансформації є вирішальною передумовою успіху останньої.
В наш час більше 150 тисяч засуджених перебувають у місцях позбавлення волі, при цьому більше половини з них є рецидивістами, тобто відбувають покарання не вперше. Вони є повноцінними учасниками політичних процесів, які відбуваються в Україні (приймають участь у виборах, слідкують за політичною ситуацією). Забезпечити їм це право - обов'язок адміністрації установ відбування покарання.
Але проблема ієрархії політичних цінностей засуджених-рецидивістів, залишаються до сьогодні недостатньо вивченою. Виходячи з актуальності зазначеної проблеми, недостатнього розроблення її у сучасній психології, в тому числі і політичній, було визначено тему дослідження.

Постановка завдання
Об’єктом дослідження є політичні цінності засуджених-рецидивістів.
Предметом дослідження є ієрархія політичних цінностей православних та невіруючих засуджених-рецидивістів в умовах позбавлення волі.
Мета дослідження полягає у теоретичному та емпіричному дослідженні ієрархії політичних цінностей православних та невіруючих засуджених-рецидивістів в умовах позбавлення волі.
Для досягнення поставленої мети дослідження було поставлено такі завдання:
1. Проаналізувати і узагальнити теоретико-методологічні підходи до проблеми політичних цінностей.
2. Дослідити ієрархію політичних цінностей засуджених-рецидивістів, які приймають участь у програмі диференційованого виховного впливу «Духовне відродження», а також засуджених, які не займаються релігійною діяльністю.
3. Визначити вплив релігійності на ієрархію цінностей досліджуваних засуджених.

Аналіз останніх досліджень і публікацій
Цінності як складову спрямованості особистості досить грунтовно розкрито у працях вітчизняних дослідників: Б.Ананьєва, К.О.Альбуханової-Славської, І.Беха, Л.Божович, О.Леонтьєва, В.Мясищева, С.Рубінштейна, Д.Узнадзе, Т.Яценко і інших. Структурі цінностей особистості також приділено увагу в дослідженнях зарубіжних вчених: М. Вебера, В. Крауса, А. Камю, Ж.-П. Сартра, М. Хайдегера, А. Швейцера, О. Шпенглера, К. Юнга, К. Ясперса та інших.
На жаль, дослідження політичних цінностей приваблювало вчених менше, ніж проблема цінностей як таких. Подекуди навіть заперечувалось саме поняття “політичні цінності”, взамін пропонувалося вести мову про місце цінностей у політиці. У багатьох випадках цінності у політиці ототожнюються з моральними або соціальними цінностями, які регулюють поведінку людей у політичній сфері [1, с.152].
Поняття “політичні цінності” з другої половини двадцятого століття й особливо останнім часом набуває все більш значного поширення. У цьому контексті перш за все необхідно згадати загальновідоме визначення політичної культури, яке пов’язується з усвідомленням певних орієнтацій, системи цінностей, а також використанням символів і вірувань, направлених на політичну дію.
Термін “політичні цінності” все частіше зустрічається і в різних вітчизняних джерелах [2-4; 6; 7; 9; 11 та інші]. Іноді застосовуються терміни-синоніми – такі, як “політико-культурні цінності”, “ідеологічні цінності”, “соціально-політичні цінності”.
Найчастіше звернення до політичних цінностей, їх аналізу відбувається у контексті аналізу політичної культури або політичної свідомості. Політичні цінності розглядаються як один з елементів політичної культури, а точніше як ідеологічний компонент політичної свідомості. У даному випадку під політичними цінностями розуміють “етичні і нормативні судження про політичне життя, про політичні цілі, на реалізацію яких направлена політична діяльність, і відповідні до цього переваги” [8, с.231].
Як власне політичні цінності багатьма сучасними авторами пропонується розглядати законність і порядок, стабільність системи, соціальну справедливість та інші [12, с.111].
В українській політичній науці проблеми політичних цінностей також досліджуються все активніше. Вивченню ціннісних переваг громадян України у політичній сфері в сучасний період присвятили свої праці О.Білий, О.Вишняк, Е.Гансова, А.Горбань, А.Горбачик, С.Макеєв, В.Оссовський, Н.Паніна, І.Попова, В.Романов, А.Ручка, О.Яременко і М.Міщенко та ін. Дослідники відзначають, що під впливом різних економічних, політичних, соціальних і культурних факторів домінуюче положення у ціннісній свідомості українців посіли вітальні, а не суспільні цінності [10, с.78].
Л.І.Лясота запропонувала систему позитивних політичних цінностей, призначених для сучасного українського суспільства. На її думку, її основу мають становити дві групи взаємопов’язаних цінностей:
1) домінуючі ідеї – цінності, до яких автором віднесені: свобода, справедливість, політична стабільність, громадянське суспільство;
2) розвиваючі цінності, якими вважаються: законність; політична лояльність; толерантність, схильність до компромісів; відповідальність; свідоме, неупереджене ставлення до змін; ефективна участь у політичному житті; безпека; рівність; політичний суверенітет; патріотизм; політичний плюралізм; легітимність; постматеріалізм [5, с.386].

Виклад основного матеріалу дослідження
У ході розв'язання поставлених завдань використовувалася методика Л.І.Лясоти [5, с.384], яка дозволяє вивчити ієрархію цінностей засуджених шляхом виявлення ступеня сформованості ієрархічної структури і змісту ціннісних орієнтації. Перший показник дає оцінку рівня особистісної зрілості, другий – розкриває характер конкретних цінностей, які входять в ієрархію цінностей особистості.
У дослідженні брали участь 197 засуджених-рецидивістів чоловіків віком 25-35 років, що відбувають покарання в різних виправних колоніях України. Досліджувані умовно поділялися на дві групи:
- православні засуджені, що приймають участь у програмі диференційованого виховного впливу «Духовне відродження» (102 осіб);
- невіруючі засуджені, що не приймають участі у жодній програмі (95 осіб).
Змістовна сторона ієрархічної структури ціннісних орієнтацій визначалася за величиною рангу, одержаного тією чи іншою цінністю. З цією метою використано результати групування отриманих даних за вхідними ознаками. Процедура обробки результатів полягала в наступному. За результатами рангування запропонованих цінностей (з урахуванням рівня їх диференційованості) виділено тих, у кого співпали оцінки одних і тих же цінностей. Згрупувавши на цій основі результати рангування, ми вирахували середній бал по кожній із цінностей, який визначено діленням суми всіх оцінок щодо певної цінності на число респондентів у цій групі. Відповідно до бальної ваги кожної цінності, ми розподілили їх за значущістю для даної групи засуджених.
Результати дослідження політичних цінностей засуджених-рецидивістів представлені у таблиці 1.

Таблиця 1. Показники ієрархічної структури політичних цінностей засуджених-рецидивістів

 Результати досліджень свідчать, що структура політичних цінностей різних категорій засуджених досить відмінна (табл.1). Така сутєва різниця у ієрархії політичних цінностей пояснюється різним світоглядом віруючих та невіруючих засуджених, невід'ємною частиною якого є цінності.
 У православних засуджених в ході релігійної діяльності (богослужінь, занять із Закону Божого, спілкування з одновірцями, читання духовної літератури, аскетичної практики) відбувається інтенсивний процес інтеріоризації християнських моральних цінностей.
 Ці цінності зародилися ще у І ст. нашої ери в Палестині. Починаючи зі Старого Заповіту відбувалося становлення основоположних християнських цінностей — загальних чеснот: розсудливість, поміркованість, справедливість і стійкість (чесність, правдивість, вірність слову) і теологічних чеснот: віра, надія, любов (милосердя). Сталими моральними взірцями, канонами Старого Заповіту є десять християнських заповідей (Втор.5:6-21). Кожна з них проголошує дві категорії цінностей:
- пов'язані з Богом (поклоніння лише Йому, Його ім'я, присвячений Йому день відпочинку);
- пов'язані з ближнім (батьки, життя, подружня вірність, власність, правда, відсутність заздрості).
  Тобто, Старий Заповіт визначає цінності-цілі, а цінності-засоби визначені вже в Новому Заповіті («заповіді блаженств») (Мф.5:3-11): вбогість духу (усвідомлення власної гріховності), смирення, покаянний плач, прагнення до правди Божої, милосердя, чистота серця, прагнення до миру, готовність бути гнаним за правду Божу.
 Тому недивно, що у православних засуджених найважливішими політичними цінностями є такі, що співпадають з християнськими, а саме: чесність, патріотизм, законність, відповідальність та свобода. І навпаки, політичні цінності, що не співпадають з християнськими, займають останні місця (демократія, участь у політичному житі, незалежність держави).
 Більшість опитаних православних засуджених визначають політику як служіння людям (87%) і вважають, що займатися нею повинні лише чесні та порядні люди, патріоти своєї країни, відповідальні не лише перед виборцями, але й перед Богом. Майже всі вони (96%) вважають, що політик повинен бути лише православної віри.
 Проведене анкетування свідчить, що у православних засуджених головними ціннісноутворюючими факторами є особистий релігійний досвід (87%), точка зору засуджених-одновірців (73%), а також офіційна точка зору Православної Церкви (61% опитаних), тому вони, на відміну від невіруючих засуджених, більш консерватині у поглядах. Цінності західної демократії вони поважають, але вважають, що Україна повинна керуватися православними цінностями у визначенні державної політики.
 У невіруючих засуджених найважливіші політичні цінності зовсім інші: права людини, свобода, політична стабільність, безпека та участь у політичному житті. І навпаки, останні позиції займають цінності, важливі для православних засуджених (чесність, патріотизм, відповідальність, законність) (табл.1). На відміну від православних засуджених, вони більш орієнтовані на цінності західної демократії. Переважна більшість з них (82%) позитивно спрймають демократизацію кримінально-виконавчої системи України, орієнтацію на забезпечення прав засуджених, більшу відкритість системи суспільству.
 Об'єднує обидві групи засуджених неприйняття такої важливої політичної цінності, як незалежність держави (12-13 ранг). Православні засуджені припускають, що Україна може бути у складі іншої, але неодмінно православної держави (об'єднання з Росією та Білоруссю). Невіруючі засуджені вважають, що матеріальний добробут громадян важливіше, чим державна незалежність.
 Проведене анкетування свідчить, що у невіруючих засуджених головними ціннісноутворюючими факторами є засоби масової інформації (95%), а також особистий житєвий досвід (87% опитаних), тому вони, на відміну від православних засуджених, менш консервативні у поглядах. Більшість з них (85%) щоденно дивляться новини та активно цікавляться політичним житям країни, 78% вважають, що можуть впливати на державну політику. Переважна їх більшість (93%) схвалюють інтеграцію України до Европейської спільноти та інших міжнародних організацій, вважаючи, що це сутєво покращить умови відбування покарання і для них.

Висновки
Ієрархія політичних цінностей православних та невіруючих засуджених значно відрізняється. У православних засуджених найважливішими політичними цінностями є такі, що співпадають з християнськими (чесність, патріотизм, законність, відповідальність та свобода), а у невіруючих - зовсім інші (права людини, свобода, політична стабільність, безпека та участь у політичному житті), більш орієнтовані на цінності західної демократії.
У православних засуджених головними ціннісноутворюючими факторами є особистий релігійний досвід, точка зору засуджених-одновірців, а також офіційна точка зору Православної Церкви; а у невіруючих - засоби масової інформації та особистий житєвий досвід.

Література

1. Бакштановский В.И., Согомонов Ю.В. Введение в политическую этику. – М.: ФО СССР; Тюмень: ИПОС, 1990. – 181 с.
2. Жабінець Н.В. Політичні цінності і перспективи гармонізації суспільних відносин // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. пр. / Відп. ред. Л.І.Кормич. – Одеса: Юридична література, 2000. –Вип. 9. - С. 222-225.
3. Карват М., Милановский В. Политические ценности // Элементы теории политики / Под.ред. В.П.Макаренко - Ростов-на Дону: изд-во Ростов. ун-та, 1991. - С. 224-227.
4. Лебедев И.А. Политические ценности как сложный и многомерный объект // Вестник Московского ун-та. Сер. 12 полит. науки. - 1999. - № 2. -С. 38 - 49.
5. Лясота Л.І. Формування системи політичних цінностей у сучасному українському суспільстві // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. пр. – Одеса: Юридична література, 2001. - Вип.10-11. - С. 384-388.
6. Мельникова Н.В. Методологічні проблеми ціннісних визначень політики і влади // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. пр. - Одеса: Юридична література, 2001. - Вип. 10-11. - С. 682-690.
7. Петухов В.В. Политические ценности и поведение среднего класса // Социологические исследования. – 2000. – №3. – С. 23-33.
8. Политология / Под ред. Г.В.Полуниной. – М.: Акалис, 1996. – 277 с.
9. Попов А.В., Зуева Л.А. Ценности в политике // Вестник Московского ун-та. Сер. 12 полит. науки. - 2000. - № 1. - С. 3-12.
10. Ручка А. Динаміка ціннісних пріоритетів населення України: 1991- 2000 // Політичний портрет України: бюлетень Фонду “Демократичні ініціативи”. - К.: “Демократичні ініціативи”, 2001. - С. 75-80.
11. Свершко О.В. Ціннісні орієнтації у політичній культурі молоді постсоціалістичного суспільства (соціологічний аспект): Автореф. дис. … канд. социол. наук: 22.00.06 / Харк. держ. ун-т. – Харків, 1994. – 25 с.
12. Финнемор М. Нормы, культура и мировая политика с позиций социологического институционализма // Международные отношения: социологические подходы / Рук. авт. колл. П.А.Цыганков. – М.: Гардарика, 1998. – С. 91-118.