Вибірка за тематичними розділами статей, публікацій, розробок, навчальних посібників, методичних рекомендацій, корисної для пенітенціарія інформації, що стосується соціально-правових, психолого-педагогічних, професійних, організаційних та інших аспектів діяльності кримінально-виконавчої служби України та інших держав.

О. В. Романюк (старший викладач циклу спеціальних дисциплін Білоцерківського училища професійної підготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України), "Роль служби пробації у запобіганні ухиленню від відбування покарання у виді обмеження волі та позбавлення воліКримінально-виконавча політика України та Європейського Союзу: розвиток та інтеграція : зб. матеріалів міжнар. наук-практ. конф. (Київ, 27 листопада 2015 р.) – К. : Ін-т крим.-викон. служби, 2015. – 648 с.

У статті розглядаються проблемні питання організації роботи персоналу служби пробації.

5 лютого 2015 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про пробацію» (далі – Закон) де визначила мету, завдання, підстави, види пробації, правовий статус персоналу органу пробації та суб’єктів пробації.
Згідно із законом, пробація - це система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого. Завданнями пробації є: підготовка досудових доповідей щодо обвинувачених; здійснення нагляду за засудженими до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, особами, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт, особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до трьох років; виконання певних видів покарань, не пов'язаних з позбавленням волі; направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання до виправних центрів; реалізація пробаційних програм стосовно осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням; проведення соціально-виховної роботи із засудженими; здійснення заходів з підготовки осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення; реалізація інших заходів, спрямованих на виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень» [1]. Разом з тим, Інструкцією про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.11.2011 №3361/5 визначається, що особа, засуджена до обмеження чи позбавлення волі, та якій надано право на короткочасний виїзд за межі установи, повинна протягом доби після прибуття до місця призначення засуджений зобов'язаний з'явитися до територіального органу кримінально-виконавчої інспекції. Посадова особа територіального органу кримінально-виконавчої інспекції робить відмітку у посвідченні засудженого про час його прибуття та реєструє даний факт у журналі обліку засуджених [2].
Під час перебування за межами установи засуджені зобов'язані дотримуватися правил громадського порядку; повертатися до установи в строк, встановлений адміністрацією установи. Під час перебування у короткочасному виїзді засудженим забороняється залишати межі населеного пункту, до якого дозволено виїзд, вживати спиртні напої і пиво, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби. Виникає ряд питань, щодо доцільності покладання цих функцій на службу пробації. До кінця не відомо, яким чином персонал служби пробації буде забезпечувати виконання засудженими цих обов’язків, чи має повноваження служба пробації контролювати поведінку цих засуджених? Саме вживання спиртних напоїв та наркотичних речовин, слабкий контроль за поведінкою засуджених є тими чинниками, що детермінують скоєння нових правопорушень.
Закон не врегульовує організацію органом пробації, в межах своїх повноважень, заходів, спрямованих на запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень.
Вважаємо, що функції по контролю за цією категорією засуджених повинні бути покладені на поліцію, як орган, що здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; розшукує осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом [3].

Список використаних джерел
1. Про пробацію : Закон України від 05 лютого 201 р. № 160-VIII [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 2015. – № 13. – ст. 93. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/160-19.
2. Про затвердження Інструкції про порядок надання засудженим короткочасних виїздів за межі установ виконання покарань : наказ Міністерства юстиції України від 22.11.2011р. №3361/5 [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1372-11.
3. Про Національну поліцію : Закон України від 02 липня 2015р. № 580-VIII [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 2015. – № 40-41. – ст. 379. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/580-19.

Зараз на сайті

На даний момент 32 гостей на сайті