Вибірка за тематичними розділами статей, публікацій, розробок, навчальних посібників, методичних рекомендацій, корисної для пенітенціарія інформації, що стосується соціально-правових, психолого-педагогічних, професійних, організаційних та інших аспектів діяльності кримінально-виконавчої служби України та інших держав.

І.В. Пахомов (викладач циклу психолого-педагогічних дисциплін Білоцерківського училища професійної підготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, аспірант лабораторії мас та спільнот Інституту соціальної та політичної психології АПН України) "Забезпечення права засуджених на свободу віросповідання", матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Чернігів, 08.05.2011 р.). Чернігівський юридичний коледж ДПтС України. – Чернігів: Вид-во Лозовий В.М., 2011. – С.256-261.

Стаття присвячена проблемі забезпечення права засуджених на свободу віросповідання. З цією метою проаналізовано нормативно-правової базу, яка забезпечує право засуджених на свободу віросповідання; а також статистичні дані щодо взаємодії релігійних організацій з УВП та СІЗО. Виявлено проблеми у сфері забезпечення права засуджених на свободу віросповідання та можливих шляхів їх вирішення.

Згідно з міжнародними та вітчизняними нормативно-правовими актами, кожна людина, в тому числі засуджений, має право на свободу совісті та віросповідання. Забезпечити йому це право – завдання персоналу органів та установ Державної пенітенціарної служби України.
Тому метою нашого дослідження був аналіз забезпечення права засуджених ДПтС України на свободу віросповідання.
Завдання дослідження:
1. аналіз нормативно-правової бази, яка забезпечує право засуджених на свободу віросповідання;
2. аналіз статистичних даних щодо взаємодії релігійних організацій з УВП та СІЗО;
3. виявлення проблем у сфері забезпечення права засуджених на свободу віросповідання та можливих шляхів їх вирішення.
З цією метою на даний час ДПтС України співпрацює з 25 релігійними конфесіями, представники яких займаються духовно-просвітницькою роботою із засудженими та ув’язненими, насамперед:
- православними (Українська Православна Церква, Українська Православна Церква-Київський Патріархат, Українська Автокефальна Православна Церква);
- католічними (Римо-Католицька Церква, Українська Греко-Католицька Церква);
- протестантськими (Євангельські Християни-Баптисти, Християни Віри Євангельської, Адвентисти Сьомого Дня, Свідки Ієгови, Харизмати тощо);
- мусульманськими;
- іудейськими.

Взаємодія ДПтС України з релігійними організаціями регламентується насамперед Конституцією України, Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 року, Кримінально-виконавчим кодексом України, міжнародними правовими актами щодо прав людини, Правилами внутрішнього розпорядку УВП, вказівкою ДДУПВП «Про заходи щодо взаємодії з релігійними організаціями з питань їх участі в духовному вихованні осіб, які тримаються в установах кримінально-виконавчої системи» від 11.08.1999 року № 5/1-101 [1].
Ці нормативні документи вказують, що кожен засуджений та ув’язнений має право на свободу віросповідання, але при цьому проведення зустрічей представників релігійних організацій зі своїми прихильниками не повинно порушувати встановлений внутрішній розпорядок УВП чи СІЗО, а також принижувати права інших осіб. Адміністрація УВП чи СІЗО забезпечує заходи безпеки представникам релігійних організацій під час їх перебування на території цих установ та доводить до них встановлені законодавством вимоги щодо взаємовідносин із засудженими та ув’язненими.
На даний час ДПтС України плідно співпрацює з усіма Православними Церквами України. Серед них найактивніше діє Українська Православна Церква. Її заходи проводять понад 260 священнослужителів і відвідують понад 17 тис. засуджених та ув’язнених в 164 УВП та СІЗО. Найактивніше робота проводиться у АР Крим, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Харківській, Хмельницькій областях.
Другою за активністю серед Православних Церков є Українська Православна Церква (Київський Патріархат). Її заходи проводять 18 священнослужителів і відвідують понад 0,7 тис. засуджених та ув’язнених в 13 УВП та СІЗО, особливо у Львівській, Житомирській, Херсонській та Чернігівській областях.
Найменш активно серед Православних Церков діє Українська Автокефальна Православна Церква. Її заходи проводять 4 священнослужителя і відвідують понад 0,5 тис. засуджених в 3 УВП: у Львівській, Рівненській та Тернопільській областях.
Серед Католицьких Церков активніше діє Українська Греко-католицька Церква. Її заходи проводять понад 40 священнослужителів і відвідують понад 1,3 тис. засуджених та ув’язнених в 22 УВП та СІЗО. Найактивніше вони проводяться у Донецькій, Івано-Франківській, Львівській та Тернопільській областях.
Римо-католицька Церква дії менш активно. Її заходи проводять понад 40 священнослужителів і відвідують понад 0,5 тис. засуджених та ув’язнених в 21 УВП та СІЗО, особливо у Львівській та Рівненській областях.
Досить активно проводять свої заходи Протестантські церкви. Найактивніше з них діють Християни Віри Євангельської (п’ятидесятники). Їх заходи проводять понад 140 пасторів і відвідують понад 7 тис. засуджених та ув’язнених в 122 УВП та СІЗО, найбільше у Дніпропетровській, Донецькій та Тернопільській областях.
Також досить активно діють Євангельські Християни-баптисти. Їх заходи проводять понад 130 пасторів і відвідують понад 4,5 тис. засуджених та ув’язнених в 102 УВП та СІЗО, особливо у Донецькій, Львівській та Черкаській областях.
Активно працюють із засудженими і Адвентисти Сьомого Дня. Їх заходи проводять понад 100 пасторів і відвідують понад 1 тис. засуджених та ув’язнених в 42 УВП та СІЗО, найбільше у Вінницькій, Донецькій та Миколаївській областях.
Менш активно діють Свідки Ієгови. Їх заходи проводять понад 90 пасторів і відвідують понад 0,3 тис. засуджених та ув’язнених в 25 УВП та СІЗО, особливо у Донецькій області.
Також ДПтС України співпрацює з мусульманами та іудеями. Кількість засуджених, які відвідують заходи мусульман, незначна (понад 100). Їх відвідують 8 священнослужителів у 9 УВП АР Крим, Донецької та Луганської області. Кількість засуджених, які відвідують заходи іудеїв, також незначна (понад 50). Їх відвідують 8 священнослужителів у 10 УВП.
Опитування більше 200 представників релігійних організацій та більше 500 засуджених дозволило виявити певні проблеми у забезпеченні права засуджених на свободу віросповідання, які можна об’єднати у такі групи:
1. наявність культових споруд;
2. харчування у відповідності з релігійними нормами;
3. дотримання вихідних та святкових днів, прийнятих у певній конфесії;
4. носіння одягу, зачіски згідно з релігійними канонами;
5. виконання релігійних обрядів та таїнств;
6. виконання певних релігійних дій (молитов, обрядів) при визначеному розпорядку дня;
7. негативний вплив на психіку засуджених;
8. можливість міжконфесійних конфліктів;
9. упереджене ставлення з боку адміністрації чи інших засуджених на підставі релігійних переконань.
Щодо наявності культових споруд, можна констатувати, що у кожній УВП та СІЗО побудована та облаштована молитовна кімната або храм (як правило, православний), є молитовні кімнати для католиків (греко-католиків). Протестанти здійснюють свої заходи у будь-яких приміщеннях (клубах, класах).
Згідно канонів УПЦ, храм (молитовна кімната) освячується архієреєм (єпископом) для проведення богослужінь (молебнів, вечірні, літургії), які мають право здійснювати лише певні особи (ієреї, диякони УПЦ). Якщо богослужіння проводять інші особи (навіть священнослужителі інших ПЦ), храм (молитовна кімната) підлягає повторному освяченню архієреєм. Тому УПЦ виступає проти проведення богослужінь у її храмах представниками інших ПЦ (УПЦ-КП, УАПЦ).
Як правило, у всіх УВП та СІЗО існують громади лише однієї з ПЦ: УПЦ, УПЦ-КП або УАПЦ, але якщо в одній установі буде 2 чи 3 православні громади різних ПЦ, може виникнути проблема користування храмами. Крім того, в деяких установах функціонують громади УГКЦ, які також потребують культових споруд, можуть здійснювати богослужіння у православних храмах. Але це може викликати негативну реакцію з боку православних засуджених.
РКЦ, мусульмани та іудеї також потребують культових споруд (храмів, мечетей, синагог, молитовних кімнат), але для адміністрації досить важко знайти місце та кошти на будівництво в одній установі кількох таких споруд, тому, як правило, обмежуються молитовними кімнатами.
Щодо протестантів, то ця проблема для них вирішується значно легше: вони не потребують спеціальних культових споруд і можуть здійснювати свої заходи у будь-якому приміщенні (клубі, класі). Як правило, кожну установу відвідують кілька ПЦ (ХВЄ, АСД, ЄХБ, СЄ), тому адміністрація повинна надати їм приміщення (бажано різні у різний час).
Щодо харчування у відповідності з релігійними нормами можна відзначити, що у більшості релігійних конфесій, які співпрацюють з ДПтС України, є певні правила щодо вживання чи невживання тих чи інших продуктів харчування (піст, «чисті» та «нечисті» продукти).
Так, у православних більшість днів у році – пісні, коли обмежене або заборонене вживання «скоромної» їжі (м’яса, сала, сметани, молока, яєць, іноді риби), у католиків (греко-католиків) пісних днів менше і обмеження менш суворі, у іудеїв існує поділ продуктів на «чисті» (кашерні) та «нечисті» (некашерні, в т.ч. свинина), аналогічний поділ є і у мусульман. Крім того, у мусульман існує піст у місяць ромадан, коли не можна їсти нічого до темряви.
Адміністрації установи дуже важко забезпечувати харчування засуджених згідно їх релігійних переконань, тому їх харчування здійснюється згідно загальним нормам належності.
Щодо дотримання вихідних та святкових днів, прийнятих у певній конфесії, необхідно зазначити, що у більшості релігійних конфесій, які співпрацюють з ДПтС України, є певні вихідні та святкові дні, які не є державними. Згідно канонів цих конфесій, у ці дні не можна працювати, необхідно відвідувати богослужіння. Якщо ці дні співпадають із державними вихідними та святами, лише тоді вони надаються засудженим.
Так, у православних та католиків (греко-католиків) вихідним днем є неділя, а також 12 головних свят, з яких лише 3 є державними (православне Різдво, Великдень та Трійця). У більшості протестантів вихідним днем є також неділя (у АСД – субота), а також свята, які не завжди співпадають із державними (Різдво, Воскресіння, День Подяки).
У іудеїв вихідним днем є субота, є певні свята (біля 10). У мусульман вихідним днем є п’ятниця, а також певні свята (біля 10).
Щодо особливостей носіння одягу, зачіски згідно з релігійними канонами, у більшості релігійних конфесій, які співпрацюють з ДПтС України, є певні вимоги щодо цього.
У протестантів вони майже не виражені, менш виражені вони у православних та католиків (греко-католиків) (для жінок – бажано відвідування богослужінь у спідниці, хустці, для чоловіків – у брюках), що не суперечить Правилам внутрішнього розпорядку. Лише православні старообрядці вважають обов’язковим для чоловіків носіння бороди, що суперечить режимним вимогам.
Деякі проблеми існують із засудженими, які у місцях позбавлення волі бажають прийняти чернечий постиг, для чого бажано носіння ряси (підрясника) та бороди, що суперечить режимним вимогам.
У іудеїв та мусульман ці вимоги значно суворіші. Так, для чоловіків-іудеїв бажано носіння бороди та пейсів на скронях, для чоловіків-мусульман – носіння бороди, для жінок-мусульманок – носіння хіджабу (хустки, яка закриває голову та шию), чадри або паранджі (закриває усе обличчя), що також суперечить режимним вимогам.
У більшості релігійних конфесій, які співпрацюють з ДПтС України, є певні релігійні обряди та таїнства, які обов’язкові для всіх вірян. При цьому таїнства існують лише у православних та католиків (греко-католиків) – їх 7 (хрещення, миропомазання, священство, причастя, сповідь, вінчання, соборування).
У православних та католиків (греко-католиків) кожна людина, яка бажає стати християнином, має прийняти хрещення. Воно може бути як зануренням, так і обливанням, що цілком можливо в УВП та СІЗО. У протестантів обряд хрещення здійснюється лише зануренням, тому потрібен резервуар, який не завжди є в УВП та СІЗО.
Деякі таїнства православних та католиків (греко-католиків) – Причастя, Вінчання, за канонами Церкви здійснюються лише червоним виноградним вином, яке заборонено Правилами внутрішнього розпорядку. У протестантів цієї проблеми, як правило, немає, обряд переломлення хлібу та шлюбу може здійснюватися за допомогою виноградного соку.
Крім того, при підготовці до Причастя, православна людина повинна 3 дні суворо поститися, а у день Причастя не вживати їжі взагалі, що також суперечить режимним вимогам.
Є також певні проблеми у виконанні певних релігійних дій (молитов, обрядів) при визначеному розпорядку дня.
У більшості релігійних конфесій, які співпрацюють з ДПтС України, є певні вимоги до образу життя. Так, православні та католики (греко-католики) повинні читати ранкові та вечірні молитви (тривалістю від 30 хв. до 1 години), а також короткі молитви перед та після їжі та роботи. Ці правила стосуються також протестантів та іудеїв. Мусульмани мають молитися 5 разів на день у відведений час (намаз).
Це в цілому не суперечить режимним вимогам, і розпорядок дня передбачає для засуджених не менше 2 годин вільного часу, але не завжди у зручний для них час (як правило, після роботи до відбою).
Також може постати проблема негативного впливу на психіку засуджених.
Відомо, що усі релігійні конфесії, які співпрацюють з ДПтС України, певним чином впливають не лише на поведінку вірян, але й на їх психіку. Як правило, цей вплив позитивний, але він може бути і негативним. Це особливо стосується нових релігійних течій харизматичного напрямку (ХВЄ), які активно впливають на психіку засуджених (глосолалія – говоріння іншими мовами, сходження Святого Духу, прозріння та одкровення). Це може призвести до появи у засуджених психопатичних, невротичних або навіть психотичний розладів, які досить важко корегувати. Тому на цих заходах необхідна постійна присутність психолога установи.
Також адміністрація УВП та СІЗО повинна не допустити міжконфесійних конфліктів між засудженими.
Наші дослідження свідчать, що у місцях позбавлення волі знаходяться засуджені різної конфесійної належності, хоча переважна більшість їх – позаконфесійні віруючі (не належать до жодної конфесії). Але біля 10% засуджених належать до релігійних громад, постійно відвідують релігійні заходи, є конфесійно визначеними [2].
В одній установі можуть знаходитися засуджені різних конфесій, яких відвідують представники численних релігійних організацій, існують численні релігійні громади (навіть більше 10 в одній установі). Можна прогнозувати можливість конфліктів між ними на релігійному ґрунті (за культові споруди, вплив на інших засуджених та адміністрацію, розподіл ресурсів, на основі різного віровчення та обрядів). Тому адміністрація повинна тримати це питання на контролі і не допускати цих конфліктів далі дискусій між засудженими.
Крім того, можуть мати місце випадки упередженого ставлення з боку адміністрації чи інших засуджених на підставі релігійних переконань.
Норми професійної етики працівників ДПтС України суворо забороняють персоналу УВП та СІЗО упереджено ставитися до засуджених та інших осіб на основні їх релігійних переконань, яке може проявлятися як у поблажливому ставленні, наданні не передбачених законом пільг та привілеїв засудженим, релігійні переконання яких співпадають з переконаннями працівника, або навпаки.
Це можливо, тому що релігійні переконання адміністрації та засуджених можуть не співпадати. Тому адміністрація повинна тримати це питання на контролі і не допускати такого ставлення до засуджених, а також насильного залучення їх до релігійних заходів.
Таким чином, право засуджених та ув’язнених України на свободу віросповідання всебічно забезпечується як з боку персоналу органів та установ ДПтС України, так і з боку численних релігійних організацій. Але існують деякі проблеми, які потребують вирішення як на законодавчому, так і на адміністративному рівні.

Список використаних джерел:
1. Збірник нормативних документів і методичних рекомендацій з питань організації виховної та соціально-психологічної роботи серед осіб, засуджених до позбавлення волі / уклад.: С.Скоков, Ю.Олійник, О.Янчук. - Київ: МП Леся, 2002. - 312 с.
2. Пахомов І.В. Особливості релігійної соціалізації засуджених-рецидивістів // Актуальні проблеми психології / Ред. кол.: С.Д.Максименко (гол. ред.) та ін. – К.: Наук. Світ, 2007. – Т. 1 : Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. Ч. 21-22 / За ред. С.Д.Максименка, Л.М.Карамушки, 2008. - С.184-188.

 

Зараз на сайті

На даний момент 21 гостей на сайті