Відкрите звернення трудового колективу Білоцерківського центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби до Президента України

Шановні колеги з Державної кримінально-виконавчої служби України та пробації!
17.03.2021 року Кабмін схвалив ініціативу Мінюсту щодо ліквідації Центрів ПКП ДКВС України шляхом їх приєднання до Академії ДПтС.

Одразу розставимо акценти. Реформувати наявну освіту пенітенціарного персоналу ПОТРІБНО. Її стан – далекий від ідеального.
Формат, у якому працюють Центри ПКП ДКВС України, очевидно, необхідно вдосконалювати та покращувати. Так само, як і формат діяльності Академії ДПтС.
Але чи дійсно приєднання Центрів до Академії ДПтС є тим рішенням, яке здатно вивести систему відомчої пенітенціарної освіти на якісно новий рівень функціонування?
Переконані – НІ!
Більше того, ми впевнені, що таке рішення може призвести до колапсу усієї системи освіти пенітенціарного персоналу та персоналу органу пробації.
З огляду на важливість проблеми, змушені звертатися із проханням про допомогу до Президента України, як гаранта Конституції України, а також до координаційного органу з питань національної безпеки і оборони при Президентові України - Ради національної безпеки і оборони України.
Прошу і Вас, друзі, максимально підтримати та поширити дане звернення.

 

З повагою та найкращими побажаннями
Олег Дука
Начальник Білоцерківського центру
підвищення кваліфікації персоналу ДКВС України
полковник внутрішньої служби
кандидат педагогічних наук

 

Відкрите звернення трудового колективу Білоцерківського центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України (див. ориг.PDF)

Шановний пане Президенте!

Колектив Білоцерківського центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі – Білоцерківський центр) засвідчує Вам свою повагу та звертається з надією на справедливе рішення і допомогу щодо порушеної проблеми. Змушені апелювати до Вас як до керівника держави, гаранта дотримання Конституції та Законів України, оскільки наші попередні клопотання до Голови Верховної Ради, Прем’єр-міністра, Міністра юстиції та інших посадовців, які опікуються правами людини, діяльністю органів юстиції, виконання покарань та пробації, не отримали належного реагування й були розглянуті формально.
Причина нашого звернення полягає в тому, що 17 березня 2021 року Кабінет Міністрів схвалив ініціативу Міністерства юстиції щодо ліквідації Центрів підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України (Білоцерківського, Дніпровського, Хмельницького) шляхом їх приєднання до Академії Державної пенітенціарної служби (далі – ДПтС). Ініціюючи прийняття цього рішення, Мін’юст оперував необхідністю проведення реформ у сфері освіти пенітенціарного та пробаційного персоналу. Справді, перебудова цієї галузі є вкрай необхідною. Адже наразі її стан далекий від ідеального. Водночас цей процес має відповідати прийнятим європейським та світовим стандартам на засадах об’єктивності та прозорості ухвалення доленосних рішень.
Зауважимо, що колектив Білоцерківського центру у жодному разі не виступає проти якісних перетворень. Натомість хочемо звернути увагу на інше. Розпочинаючи процес прийняття згаданого рішення, під час Виїзного засідання в Академії ДПтС у січні 2021 року, керівництво Міністерства юстиції анонсувало створення робочої групи для втілення в життя цієї реформи. Це давало нам сподівання на те, що під час проведення відповідних заходів буде почуто та враховано в тому числі й думку колективу Білоцерківського центру. Натомість принципи співпраці, колегіальності та відкритості під час прийняття цього рішення були проігноровані. І це викликає певні сумніви щодо того, чи дійсно приєднання Центрів до Академії ДПтС є тим шляхом, який виведе систему відомчої пенітенціарної освіти на якісно новий рівень функціонування? Наведемо і проаналізуємо кілька аргументів Міністерства юстиції щодо доцільності впровадження згаданого рішення.

1. Одним із них є теза про те, що об’єднання закладів освіти – один із трендів сучасної освіти в Європі. Наводиться приклад відповідного навчання у королівстві Норвегія.
Але насправді об’єднання відомчих пенітенціарних навчальних закладів у межах одного вишу, який здійснює навчання майбутніх пенітенціаріїв протягом 4-5 років, не є трендом сучасної відомчої пенітенціарної освіти Європи загалом і Королівства Норвегії зокрема. Стандартом Ради Європи та Європейського союзу (у тому числі і Королівства Норвегії) у цій сфері є функціонування навчальних закладів, котрі здійснюють швидку (від кількох місяців до року) первинну підготовку та підвищення кваліфікації пенітенціарного та пробаційного персоналу.
Більше того, Білоцерківський центр якраз і було створено у межах реалізації в Україні програми Ради Європи «Підтримка юридичних реформ у Східній Європі». Головною метою центру було визначено створення навчального закладу за європейськими стандартами, що здійснюватиме узагальнення, апробацію та поширення кращих європейських пенітенціарних і освітніх практик.
Пенітенціарна академія Королівства Норвегії (KRUS) здійснює навчання лише протягом 2-х років. Цей навчальний заклад не готує юристів та\або психологів. Для цього існують відповідні профільні Виші. Натомість у навчальному закладі здійснюється виключно практико-орієнтована підготовка слухачів до майбутньої пенітенціарної діяльності.

2. Наступний аргумент – невідповідність діяльності Центрів існуючому законодавству в сфері освіти.
Насправді діяльність Центрів повною мірою узгоджується і відповідає вимогам наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2018 року № 4091/5 «Про затвердження Положення про проходження первинної професійної підготовки та підвищення кваліфікації особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України».
Крім того, реформування із опорою навіть на чинне, але застаріле законодавство, є неконструктивним. Як позитивний приклад можна навести Тренінговий центр прокурорів України. Його було створено у межах реформи органів прокуратури після ліквідації Академії Прокуратури, яка функціонувала відповідно до законодавства у сфері освіти. Заклад здійснює підвищення кваліфікації прокурорів, державних службовців органів прокуратури, працівників інших державних органів, підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, та початкову підготовку кандидатів на посади прокурорів.
Така діяльність здійснюється без ліцензії Міністерства освіти і науки України (далі – МОНУ), на неї не поширюється законодавство у сфері освіти.

3. Необхідність ліцензування діяльності Центрів.
Ліцензування можливе виключно за умови наявності освітніх програм відповідно до затверджених МОНУ державних Стандартів освіти за певною кваліфікацією (професією), спеціальністю.
Наразі державних Стандартів освіти для професійної або фахової підготовки персоналу органу пробації та ДКВС України не існує. Найменший термін навчання для ліцензування освітньої діяльності складає 6 місяців на найнижчому рівні професійної освіти (кваліфікований робітник). Відповідно терміни навчання на наступних рівнях освіти (молодший бакалавр та бакалавр) складають 2 та 4 роки.
У зв’язку зі складною кадровою ситуацією в ДКВС України у 2019 році за вимогою Департаменту з питань виконання покарань та Міністерства юстиції максимальний термін навчання в Центрах було зменшено з 2 до 1 місяця, для пробації залишився 2 місяці. Тобто, в ДКВСУ існує нагальна потреба здійснювати спеціалізоване навчання у пенітенціарній і пробаційній сфері за максимально короткий термін – 1-2 місяці загальною кількістю близько 5 000 осіб на рік. Організувати таке навчання можливо лише у межах нинішнього здійснюваного в Центрах відомчого навчання, яке не підлягає ліцензуванню МОНУ.

4. Центри фактично є непідконтрольними та непідзвітними жодній структурі.
Відповідно до Статутів Центри підпорядковані Міністерству юстиції України, яке здійснює управління та контроль їх діяльності. Саме Мін’юст слідкує за дотриманням вимог щодо якості освіти, визначає відповідність освітніх послуг державним стандартам і вимогам, бере участь у проведенні інспектування та акредитації навчальних закладів.

5. Реформування відомчої освіти шляхом приєднання Центрів до Академії ДПтС.
Нині для роботи в органах ДКВС України та пробації необхідно мати вищу освіту, отриману в будь-якому вищому навчальному закладі, а не виключно вищу освіту, яку надає Академія ДПтС. Реформа освіти персоналу ДКВСУ не має зводитися до того, аби Академія ДПтС через 4-5 років навчання надавала вищу юридичну або психологічну освіту якомога більшій кількості можливих майбутніх співробітників. Тим паче, що велика кількість випускників Академії після випуску не йдуть працювати в систему органів ДКВС України та пробації. А полягає насправді в тому, щоб передати реальному персоналу конкретні знання, вміння та сукупність практичних навичок для безпосереднього застосування у професії в межах інтенсивного курсу навчання (або курсу підвищення кваліфікації) від 1 до 3 місяців.

6. З огляду на залучення до міжнародної освітньої та наукової діяльності Академії ДПтС Центри отримають нові перспективи розвитку.
Білоцерківський центр (без приєднання до Академії ДПтС) є головним навчальним закладом-партнером у реалізації низки міжнародних проєктів («Подальша підтримка пенітенціарної реформи в Україні» Рамкової програми співробітництва Ради Європи та Європейського Союзу для країн Східного партнерства, Європейського Союзу «ПРАВО-Justice», міжнародної технічної допомоги Уряду Канади «Експертна підтримка врядування та економічного розвитку» (EDGE), Міжнародного Комітету Червоного Хреста та Консультативної Місії Європейського Союзу, NORLAU Проєкту пробації, «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки в’язничної реформи в Україні» (SPERU) тощо).
Їхня реалізація пов’язана саме із поточним правовим статусом навчального закладу як навчального тренінгового центру. З означених причин в Академії ДПтС ці проєкти не реалізуються взагалі. Крім того, із 2019 року (роком раніше за Академію ДПтС) Білоцерківський центр став самостійним повноправним членом Європейської спільноти пенітенціарних навчальних закладів (EPTA). Тому задля членства та кооперації із мережею європейських навчальних закладів пенітенціарної підготовки Центрам не потрібно бути складовою Академії ДПтС.
Можливість використовувати всі наукові напрацювання Академії ДПтС (посібники, статті, тези тощо) наявна у будь-кого і без приєднання до неї, адже вони не є таємними!

7. Приєднання Центрів до Академії ДПтС забезпечить раціональне використання бюджетних коштів.
Підготовка майбутніх спеціалістів за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» є професійним стандартом підготовки персоналу для Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС). Спеціальності «Правознавство», «Психологія» та «Економіка» не включають знання особливостей роботи в установах виконання покарань та пробації, у т.ч. відпрацювання та навчання новим інструментам роботи із засудженими. Тому підготовка спеціалістів за стандартами та профілем системи МВС тощо за кошти ДКВС України є їхнім очевидним нецільовим використанням.

8. Приєднання Центрів до Академії ДПтС не призведе до зменшення/погіршення/руйнації навчальної діяльності останніх.
Оскільки вивчення специфічного пенітенціарного матеріалу не передбачене освітніми Стандартами «Право», «Психологія», «Правоохоронна діяльність» та «Економіка», увесь напрацьований за підтримки міжнародних експертів прогресивний досвід навчання роботи з засудженими, функціонування установ виконання покарань та пробації буде втрачено. А головне – проводити якісне практикоорієнтоване, порівняно швидке та декількатисячне щорічне навчання буде нікому.
За стандартами МОНУ у межах відділення з підготовки молодших бакалаврів первинна професійна підготовка здійснюватися не може, оскільки це інший рівень освіти. Крім того, приєднання Центрів до Академії ДПтС означає безальтернативне скорочення чисельності персоналу.
Наразі лише Білоцерківський центр готує близько 2 тис. співробітників на рік. Ось статистика підготовлених Центром протягом кількох останніх років діючих співробітників: 2016 р. – 2865, 2017 р. – 1897, 2018 р. – 1799, 2019 р. – 1621, 2020 р. – 1137. Натомість Академія випускає лише близько 200(!) осіб на рік, чимала частина з яких у подальшому не пов’язують свою професійну кар’єру із ДКВС України.
Існує чимало й інших аргументів на користь функціонування Центрів як самостійних одиниць, орієнтованих саме на європейські зразки пенітенціарної освіти. Ось деякі з них.
Модель відомчого навчання Академії ДПтС прирівнюється до моделі відомчого навчання Росії та Білорусі. В той же час у багатьох країнах Європи здібні випускники психологічних/юридичних/педагогічних ВНЗ проходять спеціалізоване навчання особливостям пенітенціарної діяльності (від декількох місяців до 2-х років).
Чому так ефективніше? По-перше, юриста краще підготує юридичний університет, педагога – педагогічний тощо. По-друге, так економляться державні кошти, адже бюджет ВНЗ неспівмірний із бюджетом, приміром, Тренінгового центру. По-третє, Центри орієнтовані на практику: «левова частка» навчання відбувається на робочому місці із наставництвом.
Затверджені в Україні освітні програми за напрямами «Правоохоронна діяльність», «Правознавство», «Психологія» не включають «пенітенціарних» тем. Тому випускники відповідних профілів не вміють та і не можуть уміти застосовувати основні інструменти пробаційної та соціально-виховної роботи із засудженими. Спеціальність «Правоохоронна діяльність» – стандарт МВС України.
У системі ДКВС України найбільше працює персоналу молодшого начальницького складу без вищої освіти. І їх – найбільший некомплект! Цю категорію також потрібно навчати. Їхнє навчання не підпадає під положення будь-якого освітянського законодавства і освітянські стандарти.
З огляду на вищевикладене, у межах програми Ради Європи «Підтримка юридичних реформ у Східній Європі» і було створено Білоцерківський центр ПКП ДКВС України – заклад-партнер понад 10 міжнародних проєктів, а також самостійний повноправний член Європейської спільноти пенітенціарних навчальних закладів (EPTA).
Як уже згадувалося вище, модель навчання, аналогічна діючій у Білоцерківському центрі, успішно працює в Тренінговому центрі прокурорів України. Донедавна цей заклад функціонував як Академія Прокуратури відповідно до законодавства у сфері освіти. Нині діяльність центру здійснюється без ліцензії МОНУ, на нього не поширюється законодавство у сфері освіти.
Зрештою без відповіді залишається найголовніше питання: «У чому ж полягатиме реформа після приєднання центрів ПКП ДКВСУ до Академії ДПтС?!». Адже робота Академії у нинішньому форматі дуже нагадує діяльність нереформованого силового вишу з усіма елементами радянської «муштри».
Персонал Білоцерківського центру вважає рішення про ліквідацію, прийняте Кабінетом Міністрів України, поспішним і невиваженим, таким, що призведе до втрати накопиченого досвіду, теоретичних та практичних напрацювань педагогічного колективу за всі попередні роки діяльності.
Просимо Вас, пане Президенте, зупинити реалізацію згаданого рішення для подальшого вивчення та обговорення порушеної проблеми. Це сприятиме ухваленню найбільш оптимального та обґрунтованого вердикту щодо подальшої долі Білоцерківського центру ПКП ДКВС України. Оскільки від нього залежатиме не лише доля людей, а й вектор подальшого функціонування та розвитку всієї пробаційної та пенітенціарної системи в Україні.

З повагою
колектив Білоцерківського центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України

Зараз на сайті

На даний момент 29 гостей на сайті