Ефективність навчання передусім починається з викладача (інтерв’ю начальника Білоцерківського центру ПКП ДКВС України Дуки О.А. кореспонденту газети «Закон і обов’язок»)

"Білоцерківський центр підвищення кваліфікації персоналу ДКВС України є одним з показових, і не лише в нашій системі. Досягти високого рівня самоосвіти та надати знання слухачам допомагає високий рівень відповідальності та любов до своєї роботи, злагодженість та згуртованість колективу, який об’єднує одна ціль - якісний, цікавий та ефективний процес навчання. Очолює навчальний заклад полковник внутрішньої служби, кандидат педагогічних наук Олег ДУКА. Нещодавно ми поспілкувались з Олегом Анатолійовичем і запитали, як живе Центр сьогодні."

- Розкажіть, будь ласка, з якого часу Ви стали керівником? Що дісталося Вам у спадок?
- Керівником я став у 2015 році. На той час це ще було Білоцерківське училище підготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України. Вже тоді в училищі була досить міцна база. Чому? Тому що вона була напрацьована, починаючи з 2001 року. На базі училища здійснювався багатокомпонентний українсько-швейцарський проект “Підтримка пенітенціарної реформи в Україні”.
Що вдалося за цей час? Ну, по-перше, ми почали готувати співробітників служби пробації. І за чотири роки, фактично з перших днів її становлення, за підтримки і практичної допомоги Міністерства юстиції України почали навчати працівників пробації. Для отримання необхідних знань ми працювали із цілою низкою міжнародних експертів: це і українсько-канадський проект “Реформування системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні”, і проект Європейського Союзу “Підтримка реформ у сфері юстиції України”. Водночас ми працювали над тим, щоб змінити підходи у викладанні: ширше запровадити інтерактивні методи навчання в навчальному процесі. І я вважаю, що нам це вдалося. Ми почали з того, що запровадили спеціалізовані короткострокові тематичні курси.
- А які? Розкажіть більш детальніше?
- У нас тематика цих курсів була дуже широка. Там було 12 тем. Це були питання ефективного пенітенціарного менеджменту, боротьба з корупцією, протидія наркоманії, профілактика ВІЛ-СНІДу в установах виконання покарань і інші дуже актуальні теми на той час. Ми готували фахівців за тематичними курсами, які мали різну тривалість залежно від категорії слухачів. Потім, коли відбулися певні зміни і коли Державна пенітенціарна служба вже перестала існувати, ці курси були реорганізовані та включені в нові навчальні програми. Тобто весь той матеріал, який ми напрацювали, ми трансформували в наші навчальні програми, які діють дотепер. Зараз у нас є діючих 29 навчальних програм за 2018-2019 роки.
Що ще вдалося зробити? Ми дуже активно працювали з міжнародними організаціями. Зокрема, якщо взяти 2018-2019 роки, у нас відбулися зустрічі із 51 представником міжнародних проектів та організацій, з якими співпрацює Міністерство юстиції України. Це не просто візити. Це і зустрічі зі слухачами, і проведення відповідних занять, знову ж таки - це дуже відомі в своїй сфері експерти. Ну, наприклад, ми співпрацюємо з Міжнародним комітетом Червоного Хреста. До нас приїздять їхні експерти, такі як Стівен Джеймс Джонстон. Ми за цей час створили два освітні простори: з Міжнародним комітетом Червоного Хреста ми створили “Освітній простір з прав людини і сучасного пенітенціарного менеджменту”, а спільно з Консультативною Місією Європейського Союзу “Освітній простір з безпеки в установах виконання покарань”. З практичної точки зору - це дуже гарні приміщення, в яких є технічні можливості проводити заняття за сучасними освітніми
стандартами. У свою чергу ми також наповнюємо ці аудиторії актуальним змістом: там є відповідні стенди, навчальна література, яка формує обізнаність наших слухачів.

- Скажіть, будь ласка, із всіх ваших гостей з-за кордону кого б Ви могли виділити найбільше? Хто найбільш запам'ятався та чий підхід у навчанні є найбільш ближчим для нас на Вашу думку?
- Скажу щиро: когось виділити важко, кожен приносить щось своє. Справа в тому, що ці професіонали, на мою думку, недаремно потрапляють в проекти, вони є дуже фахові, всі. І кожен із них спеціалізується, як правило, у певній галузі. І коли вони до нас приїздять, то доносять важливу інформацію щодо сучасних найпрогресивних методів функціонування сфери виконання кримінальних покарань. Експерти працюють не тільки зі слухачами, а й з викладачами.
Наприклад, коли відбувалося становлення процесу навчання працівників служби пробації, у нас дуже багато експертів тоді взяли участь у навчанні самих викладачів. Вони не працювали зі слухачами, вони працювали з викладачами.
Тривалий час у нас діяв дуже важливий проект Ради Європи - “Подальша підтримка пенітенціарної реформи в Україні”, і в цьому проекті ми набули значимий досвід
впровадження реабілітаційної програми “Курс розвитку соціальних та життєвих навичок у засуджених”. Нині ми цей досвід втілюємо при проведенні тренінгових занять зі слухачами. Також за цією реабілітаційною програмою наші викладачі на волонтерських засадах здійснюють навчання з засудженими Білоцерківської виправної колонії №35 у межах програми з підготовки до звільнення. Нині вже здійснено декілька таких навчальних курсів для засуджених.
Унікальність цього курсу полягає в тому, що підготовку слухачів перших двох випусків ми здійснювали як на базі нашого центру, так і в установі. Засуджені, які утримуються в дільниці соціальної реабілітації колонії, приїздили до нас у супроводі працівників установи раз на два чи три тижні, і ми в Центрі з ними проводили навчання. А по закінченні занять ми видаємо разом з колонією спільний сертифікат про те, що ці засуджені пройшли навчання на курсах соціальних і життєвих навичок. Теми різноманітні: пошук житла, пошук роботи, вміння спілкуватися, вміння організувати вільний час в установі під час відбування покарань. Одна тема присвячена фінансовій грамотності.
Представники німецького проекту “Відповідальне фінансування”, що реалізується Savings Banks Foundation for international Cooperation (SBFIC), на наше прохання провели навчання викладачів центру на тему “Особисті фінанси та відповідальне використання фінансових послуг”. Після цього “Курс розвитку соціальних та життєвих навичок у засуджених” ми доповнили темою з питань формування фінансової компетентності у засуджених.
- Як Ви вважаєте, що найважливіше в навчанні, що б було цікаво, щоб не нудно навчатись?
- Складових, звісно, дуже багато. Ключовою особою в навчальному процесі є викладач: він передає свої знання своїм учням (в нашому випадку - слухачам). Викладач повинен добре володіти своїм предметом. Але він ще повинен бути і професіоналом, і відданим справі, яку він робить. Він повинен бути творчим. Ми постійно говоримо про це з нашими викладачами. Викладач не може бути байдужим, він повинен мати певні професійні принципи, яких буде дотримуватися в своїй роботі з аудиторією.
А в теперішніх реаліях для того, щоб бути фахівцем, викладач вже не може просто стояти за кафедрою і читати зібраний матеріал. Він повинен проводити заняття цікаво, динамічно, як говорить сучасна педагогіка та дидактика, з використанням інтерактивних методів навчання. А щоб все це здійснювати, повинна бути і відповідним чином обладнана аудиторія. Ми намагаємося все, що в наших силах, робити для ефективного проведення занять.
- Одним із цікавих напрямів, виявляється, у вас є створення власних навчальних відеофільмів. Розкажіть, як ви до цього прийшли?
- У нас є багаторічна практика створення відеофільмів. Фактично ми почали займатися цим у 2003 році. Перший фільм був присвячений несенню служби на різних ділянках установи виконання покарань. Це стосувалося і охорони, і нагляду, і соціально-виховної роботи. Потім були фільми, присвячені взаємовідносинам пенітенціарного персоналу із засудженими, і так далі. Зараз працюємо над фільмом про мотиваційне інтерв’ювання та комунікативні навички. І, як показує практика, застосування навчального відео є дуже ефективним, тому що візуалізує дуже багато актуальних питань. Слухачі з набагато більшим ентузіазмом сприймають матеріал. Але, крім навчального відео, ми ще й займаємося координацією функціонування у навчальних закладах ДКВС України та пілотних установах виконання покарань кіноклубів документального правового кіно.
- Ви людина, яка займається навчанням інших. А хто для Вас у житті був найкращим вчителем?
- Моїм найкращим вчителем і прикладом в житті був мій дід, Олександр Тихонович Кругляк, який все своє професійне життя був педагогом, вчителем. Він ще в 1941 році закінчив Переяславське педагогічне училище. І саме 22 червня 1941 року мав відбутися випускний вечір, який, звісно, не відбувся через початок війни. Але після війни він продовжив навчання - закінчив Львівський університет. Дід був дуже мудрим і людяним, Вчителем з великої літери. Олександр Тихонович займав різні посади в освіті, зокрема, був директором школи, інтернату.
Що ще хотілося б сказати? Нам за ці роки вдалося підвищити ефективність навчального процесу, виховної роботи, зміцнити матеріально-технічну базу Центру, дещо покращити житлово-комунальні умови. Велика заслуга у цьому - злагоджена робота нашого колективу, підтримка керівників як колишньої служби ДПтС, так і Міністерства юстиції, міжнародних організацій.
А загалом хочу підкреслити, що у нас дуже гарний і відданий колектив. Нас небагато, якщо порівнювати з іншими навчальними закладами та установами. За нашим штатом на сьогодні у нас 89 чоловік, із них 37 атестованих і 52 за вільним наймом. Всі наші співробітники віддані ідеї ефективної роботи навчального закладу, що спрямовано на належну підготовку персоналу пенітенціарної служби та персоналу пробації.
- Дякую за цікаву розмову. Успіхів Вам!

Спілкувалася Людмила Томіна
(кореспондент газети  «Закон і обов’язок»)

Опубліковано: Закон і обов’язок №37 / 34043 14 ЖОВТНЯ 2019 РОКУ стор.4

Зараз на сайті

На даний момент 21 гостей на сайті